Метадон белоснежный Горно-Алтайск

Че бро, как дела? Это я, твой дружок наркоман, и сегодня я решил написать тебе рассказ о моих приключениях в поисках закладок и о том, как я купила метадон и собрала кубик Рубика за минуту. Весьма трендово, да? Итак, начнем с моего абстинентного синдрома. После того, как я накуриться весь говно, меня начало трясти и я поняла, что скоро поймаю приход. Но я не хотела этого чувствовать, поэтому решила отправиться в поисках метадона. Сперва я зашла в свою хату, чтобы проверить, нет ли там чего-нибудь интересного. Но, к сожалению, мои закладки наркотиков были пусты. Пришлось двигаться дальше. Я вышла на улицу и начала бродить по городу в поисках дилера. Сначала пошла по улице, где были самые трендовые места, надеясь, что кто-то из моих друзей может мне помочь. Но увы, никого не нашла. Потом решила сходить в парк, где часто бывают наркоманы. Вдруг повезет. Но и тут оказалась в ступоре. Все, кого я знала, уже были забанкованы или просто решили отказаться от этой хрени. Я решила опробовать свои навыки социальной сети и написала в группе "Подпольный наркоман". Задала вопрос, будто бы ищу дилера. Но все, что получила в ответ, были банальные юморески в стиле "иди в аптеку, там же тоже что-то продают". Я продолжала искать. И вот, наконец, мой телефон зазвонил. Мои глаза расширились от радости, когда я увидела номер незнакомого человека. "Привет, я слышал, ты ищешь метадон? У меня есть, но цена будет немного выше обычной", – сказал незнакомец. Я подумала на секунду и решила, что платить больше не проблема. Главное – получить приход. Я договорилась о встрече с дилером и отправилась в указанное место. Встреча прошла быстро и без проблем. Наконец-то я могла расслабиться. Но я не хотела останавливаться на этом. Ведь главная задача была собрать кубик Рубика за минуту. Я решила, что это то, что отвлечет меня от всего и поможет мне расслабиться. Я вернулась домой и принялась за сборку. Постепенно, шаг за шагом, я перемещала кубики и все больше и больше приближалась к победе. Через несколько минут мой кубик Рубика был собран и я радостно улыбнулась. Весь мой досуг был заполнен теперь двумя вещами – метадоном и сборкой кубика. Такие странные увлечения, но они помогали мне забыть о проблемах и наслаждаться моментом. Так что, если у тебя есть свои закладки наркотиков и кубик Рубика, попробуй собрать его за минуту, когда ты поймаешь приход. Это действительно помогает. Особенно, если у тебя хватит на это духу и ты не будешь банковать всю свою жизнь на этой гадости.

Але, дорогі друзі, сьогодні я розповім вам дуже веселу історію про те, як я купила собі закладку, а потім вирішила відвідати зоопарк. Все почалось звичайно - я була в надзвичайно поганому настрої і вирішила заправити свого бенза з допомогою метадону. Так, так, саме так, світ моїх думок був заправлений цими бодрящими речовинами.

Так я і вирушила в наш справжній марафон, де кожна мить життя виглядала яскравою і незабутньою. Хаднаш, хаднаш, і я була в зоопарку. Зі сміливістю наркотично поправлених самураїв, я увійшла в вольєр левів. І що ви думаєте? Я зустріла там нашого короля джунглів - справжнього лева. Він дивився на мене сердечними, видурієвими очима.

І тут я зрозуміла, що моя закладка запрацювала на всю котушку. Я почала розмахувати руками як кристал гейзеру, бо чомусь в цей момент мені здавалося, що я можу покорити світ.

Танець перед левом був настільки вразливим, він був як музика, яку чуло тільки двоє - я сама і лев. І наша поєднана харизма створила щось неповторне, намагаючись злитися в єдине ціле. Так, я думала, що ми стали друзями.

Хах, але моя уява наркотичної дійсності розтріскалася, коли лев здер з мене шматок одягу і накинувся на мене.

Це було все, на що вистачило мені моєї закладки - на страх перед цим величним мамонтом лісових просторів. Я хотіла зробити щось незвичне, але вийшло все зовсім не так, як я планувала. Я розвернулася та побігла, як нещасний турист, якому платять за рекламу в обіймах льва.

Але мені довелося наркотично поправитися, щоб залишитися в живих. І коли я побачила цю сипучу картишку з кристалами - моє серце задрожало від радості. Я мала нову спробу, щоб звільнити себе від цього нелюдського лева. Я підійшла до клітки, витягнула руку та гаманця, а моя рука тремтіла, немов листок на вітрі.

Але тут я почула голос того, хто знає все про кристали і наркотичну залежність. "Стоп, наркомане комік! Чи ти справді думаєш, що тобі буде краще, якщо ти зануритися в цю бездонну прірву наркотиків? Це не виходить, нехай цей лев лишиться левом". Авдій підійшов до мене та відітнув мене зі світу наркотиків.

Та я повинен сказати, що він був правий. Ці наркотики - це не все в житті. Вони можуть зруйнувати все, що ти маєш. І навіть як комік наркоман, я повинен знати цю правду.

Отже, дорогі друзі, нехай ця історія буде нагадуванням для вас - не втягуйтесь в бліскучі примари наркотичної залежності. Життя - це запах квітів, гучний сміх друзів та радість простих речей. Не витрачайте свої дні на гамання кристалів та боротьбу з левами. Ви заслуговуєте на краще, ви заслуговуєте на життя, яке переповнюється насолодою та щастям!

Так що, хлопці, забули про лева, закиньте свої закладки, віддайте бензу назад наркотикам і відправляйтесь гамати в своєму віртуальному світі. Бо тільки так ви можете знайти себе та своє щастя. Гарного всім дня, друзі!